Блаженны непорочные в пути,
Чья жизнь Христа Иисуса отражает.
На них заблудшие так пристально взирают
И видят то, что в мире не найти.
Они живут не так, как грешный мир,
Им не указ его оков законы -
Имеют от грехов они свободу,
И лишь Господь для них ориентир.
Пусть грешник пальцем крутит у виска,
С пренебреженьем, с вызовом взирая
(Хотя наедине с собой рыдает,
Тоску души в грехе не утоля):
"Ну почему, при странностях своих,
Святоши эти так всегда спокойны?
Что есть у них, чего мы все лишенные?
В глазах их доброта и радость, мир..."
Ответ же прост, он - в Господе Христе.
Кто Его чтит, тот Царством обладает,
Тот радость, праведность и мир в сердцах слагает,
И учится, как Бог любить людей.
...О, грешный мир, ты так не любишь свет...
Когда б ты знал, что о тебе взывают
К Творцу все те, кого ты презираешь...
Приди к кресту, отдай грехи на крест!
"Покайся и крестись!" - велит Господь.
Он ждет и любит. Не отбрось спасенье!
Ведь дни лукавы...Вдруг придет прозренье...
Но не было бы поздно - в том вопрос.
...А непорочные в пути идут.
По сторонам глаза их не блуждают.
У них другая миссия, святая-
Светить, другим указывая путь.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 3914 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
